А якою ідеєю продиктовані ці дії?
Я б сказала інакше:
Недостатньо навички поєднувати ідеї з реальністю.
Символічного з буквальним. Духовного з матеріальним.
Ідеї є завжди. Ідеї вічні. Ідеї — це архетипи. Вони є, були та будуть.
Проте ідеї — жителі символічного світу.
Вони, як і образи зі сновидінь, приходять до нас у зашифрованому вигляді.
Найчастіше ми не ставимо собі таке запитання.
Ми не усвідомлюємо ідею (архетип або бога), якій «служимо».
Не усвідомлюємо гру, частиною якої стаємо.
А це означає: НЕ бачимо ясно.
Втрачаємо спонтанність, енергію та сенси.
Вважаємо гру самим життям.
Така підміна понять часто призводить до невдач і втрат на рівні зовнішніх результатів. А також до вигорання й змертвіння — на внутрішньому.
Наприклад, коли ви думаєте про розвиток свого психологічного бізнесу, у вас виникають думки: «потрібно зробити інфопродукт на тему страху близькості» або «треба взяти таргетолога»,
«розвивати тік-ток» тощо.
"У світі немає дефіциту грошей. У світі є дефіцит ідей"
Але це НЕ ідеї. Усе вищеперераховане — це думки про дії.